Антіб — вагоме курортне місто Лазурного Берегу Франції. Він відноситься до департаменту Приморські Альпи у Провансі. Площа складає приблизно 30 квадратних кілометрів. Населення близько 75 тисяч. За рахунок дуже великої бухти є значним портом для яхт. Антіб — місто мільйонерів та мільярдерів, саме тут можна розкішно жити, розтинаючи хвилі на власній яхті. Але не варто думати, що звичайній людині тут все чуже, адже місто дуже доброзичливе та привітне.

Географічне розташування: місто знаходиться у мальовничому місці між містами Канни та Ніцца. Спостерігається стабільна динаміка населення, особливо у літні місяці: кількість людей збільшується через численних туристів.

Клімат середземноморський. Це спекотне літо практично без опадів та рясна на дощі зима. У цілому за рахунок моря температура повітря помірна, з невеликими перепадами. Зимою температура рідко падає нижче нуля. На узбережжі періодично бувають снігопади. У навколишніх горах дуже багато снігу.

Історичні особливості міста

Засновниками Антіба були стародавні греки. Їм сподобалось місце, де пізніше було зведено місто. Це зручна природна бухта, що закрита від міцних хвиль та сильного вітру мисом, який виступає у море. Звабили засновників і чудова природа і погодні умови.

Майбутнє місто знаходилось напроти острова Корсика, тому отримав назву Антиполіс. Він став швидко зростати та розвиватись через вдале розташування. Перебуваючи на торговому шляху в Рим, Антиполіс мав стратегічне значення. Для укріплення та захисту від ворогів була збудована потужна фортеця.

Це був самий неприступний форт на протязі всієї берегової смуги від Массалії до Італії. Під час своєї багатовікової історії він зміцнювався римлянами, під час Середньовіччя, бувши французьким містом, — інженером Вобаном.

Місто у Середні сторіччя мало велике релігійне значення. У II сторіччі воно стало центром католицького руху, була організована кафедра єпископа. В XI сторіччі звідси вирушали у похід хрестоносці. Місто було на кордоні між землями Франції та Італії, а пізніше віно відійшло у володіння Франції.

Багато видатних людей відвідало ці землі. У гавані викладена мозаїка на честь полководця Наполеона, котрий висадився тут після втечі з острова Ельба.

Кажуть, що курорт започаткував герцог д’Албані, син королеви Вікторії. Багато аристократів із Росії та Англії полюбляли відпочивати в цих місцях, купуючи вілли та яхти. Кращої гавані було просто не знайти. Чудова погода, дивовижні пляжі, відмінна кухня схиляли до відпочинку.

Дуже любили сюди завітати такі видатні особи, як Анатоль Франс, Луї Армстронг, Марлен Дітріх, Елла Фіцджеральд, Ернест Хемінгуей. Англійський письменник Грем Грін провів тут залишок життя.

Завдяки своїм укріпленням місто зберегло свою самобутню культуру. Тут є завод по переробленню продуктів моря. Відкритий сучасний комплекс Софія — Антиполіс, це центр по інноваційним розробкам комп’ютерних технологій та мобільного зв’язку.

Головним джерелом прибутку для міста залишається туризм. Антіб — славнозвісний на весь світ курорт. Любителі та поціновувачі шику та розкоші давно обмилували ці місця. Тут самі коштовні яхти та вілли, розкішні ресторани та готелі, шопінг у надсучасних бутиках. У даний час нерухомість у місті має велика кількість відомих людей. Відокремленість та розкішні апартаменти з видами на море — все привертає до чудового відпочинку.

Курорт умовно поділений на три частини. Антіб знаходиться по один бік від мису. Це ексклюзивна зона для заможних туристів. Тут розташований найрозкішніший готель на всій Рів’єрі, один з десяти найкращих у світі.

Шикарна нерухомість найвідоміших та найзаможніших людей світу. Таке сусідство дуже престижне, земля та житло мають ліквідність. Саме цьому всупереч цінам тут все доволі швидко розкупається.

На іншому боці — Жуан ле Пен, курорт, котрий з 1960-х років є всесвітньою столицею джазової музики. Це відбулося після приїзду сюди джазових музикантів з Америки у 20-х роках. Вони привезли негритянську музику — джаз, котра шокувада місцеву публіку. Сюди приїздив Луї Армстронг та інші популярні артисти.

У 60-ті роки Антіб відвідав видатний музикант Рей Чарльз, котрий не зміг перемогти тяжіння цього місця. Він часто приїжджав з компанією друзів. Курорт став найбільш молодіжним та передовим у плані музичної культури. Всі нові ритми лунали вперше, відомі музиканти вважали за честь грати для місцевої публіки.

Незабаром тут з’явились американські автомобілі, кока-кола та інші атрибути американської культури. Щорічні джазові фестивалі стали традицією та збирають величезну кількість прихильників зі всього світу.

Непорівнянний ні з чим порт — друга складова успіху та популярності цих місць. Тут швартуються найбільші та найшикарніші яхти найзаможніших людей планети. Це найпрестижніший порт світу. Тут проводиться щорічна яхтова регата. Антіб — столиця яхтового спорту.

В наш час урбанізації та індустріалізації, надсучасних мегаполісів дуже приємно зануритись в епоху середньовіччя, тиші та спокою. Відпочити від метушні та вічного поспіху, яскравої ілюмінації та реклами, котра іноді дуже сильно дратує. Побачити спокійне блакитне море, сторіччями не змінний пейзаж, задоволених життям та собою людей. Таких місць на Землі стає все менше. Люди переслідують зовнішні ефекти, іноді забуваючи про вічне. Як було доведене вченими, великі мегаполіси з високими будівлями тиснуть на психіку людини, часом навіть доводить до божевілля через важкий інфразвуковий вплив на організм. В Антібі все інакше, тільки тут можна відчути, яке чудове життя, як багато простору та свободи відкривається людині. Це ідеальне місце для людей будь-якого віку.

Відданість традиціям, любов до своїх предків, видатної історії — це відмінна риса французів. Пам’ятники, котрі у багатьох країнах залишились лише у спогадах, тут постійно відновлюються та реставруються. Це одна з найбагатіших країн світу за пам’ятками історії. Багато пам’ятників внесено у реєстр Світової спадщини ЮНЕСКО. Численні замки та абатства, будинки, збудовані у часи Середньовіччя, — все підтримується у найкращому стані. Багато з них використовується як житло. Вони особливо цікавлять туристів. Тут можна відчути відгук часу, доторкнутись до частки багатовікової історії чудової країни.

Одним з таких місць на узбережжі Лазурного моря є місто Антіб. Кожен рік сюди приїжджає безліч людей зі всього світу.

х привертає неймовірна природа, сприятливі умови для відпочинку та розваг, відмінно організоване дозвілля. Місто багате на пам’ятки, котрі варто подивитись. Це притулок розкоші та шикарного життя. Неймовірні яхти та вілли, дивовижне море, поруч розташована Ніцца, Канни, князівство Монако — все це створює ауру райського куточку. Багато хто, приїхав сюди одного разу, так і залишаються жити на цій благодатній землі.

У місті дуже багато людей похилого віку. Це місцеві мешканці та пенсіонери, котрі приїхали сюди на ПМЖ у Францію. Вони ведуть активний спосіб життя, грають у петанк, здійснюють піші прогулянки по околицях.

Тривалість життя у Франції — одна з найвищих у світі. Це обумовлено здоровим способом життя, правильним харчуванням, високим рівнем надання медичної допомоги. Накопичувальна система страхування дає можливість до виходу на пенсію мати достатню кількість грошей для того, щоб не працюючи, жити гідно. Багато хто купує собі житло на Лазурному Узбережжі. Тут сама велика кількість довгожителів.

Тривалості життя сприяє:

• морський клімат з невеликим коливанням температур;

• середземноморська дієта, котра вважається найкращою у світі;

• правильний спосіб життя.

Пенсіонери у Франції дуже активні. Вони мандрують, багато хто працює, ведуть здоровий спосіб життя, займаються спортом. Природна стійкість та працьовитість допомагають подолати життєві труднощі та негаразди.

Лазурне Узбережжя для пенсіонерів — земля обітована. Чудовий клімат, гарні умови для помешкання, осторонь від галасливих промислових міст, свіже морське повітря, правильне харчування допомагають зберегти бадьорість духу та здоров’я на тривалий час.

Тут є медичні центри, які займаються лікуванням та профілактикою хронічних захворювань. Вони оснащені найсучаснішим обладнанням для лікування та обстеження пацієнтів. У центрах працюють досвічені фахівці, які надають адекватну допомогу, повертаючи втрачене здоров’я.

Дуже широко використовуються кліматичні та природні фактори оздоровлення. Практикується таласотерапія, різні СПА-процедури, масаж, ЛФК. У поєднанні із сучасними методиками лікування це створює дивовижний ефект. Хвороби, що мучили роками, відступають та людина одужує.

Жити на віллі із власним садом та басейном із чудовим краєвидом Лазурного Узбережжя. Гуляти уздовж берега, любуючись на мінливе море, чути крики чайок та дивитись на розкішні білосніжні яхти, величезні круїзні лайнери. Вдихати на повні груди свіже морське повітря, насичене ароматами трав Провансу. Милуватись чудовими садами та парками. Гуляти вузькими вуличками старого міста. Посидіти у кав’ярні та випити чашечку кави із хрусткими круасанами. Зустріти випадково відому особу, жити із приємним освідомленням безпосереднього сусідства мільйонерів. Важко описати все те, що може дати Антіб!

Багато росіян вподобали берега ласкавого Середземного моря. Мандрівники, побувавши тут, відзначали благодатний клімат та чудові умови для мешкання. Великі східні князі тут купували вілли та мешкали тривалий час, набувши свою другу батьківщину. Після подій 1917 року в Російській Імперії інтелігенція та аристократи емігрували у Францію, багато хто — у міста Лазурного Узбережжя.

У наступний час практично кожний мільйонер має нерухомість на Французькій Рів’єрі. Так, вілла в Антібі є в Абрамовича. Борис Березовський, крім нерухомості в Англії, також був власником вілли на Лазурному Узбережжі. Прізвища багатьох наших співвітчизників тут відомі. Але все строго конфіденційно: дізнатись про будь-кого з відомих осіб майже неможливо. Недоторканість особистого життя возведена у закон. Це абсолютно влаштовує знаменитостей, які люблять відпочивати тут.

Традиції формуються сторіччями — це спосіб життя, звички, стиль та поведінка містян. Вважається, що коли людина приїздить в іншу країну або місто, вона повинна вивчити всі визначені норми поведінки, щоб виглядати гідним чином.

Доволі часто на відпочинку можна помітити, як деякі люди, потрапив за кордон, починають поводитися неприємно, встановлювати власні правила життя. Зазвичай вони не чемні, не знають традицій, не розуміються в одязі та манері поведінки. Вони демонструють свої емоції, особливо у громадських місцях, вживають занадто багато алкоголю і через це не завжди можуть контролювати ситуацію. За думкою іноземців вони поводяться, начебто не виховані або вкрай неосвічені. Звісно — це відноситься не до всіх туристів: є люди, котрі заздалегідь вивчили всі тонкощі міста, щоб найбільш гармонійно інтегруватись в цю дивовижну атмосферу Франції.

Антіб відвідує щорічно величезна кількість людей, а дехто геть вирішує залишитись тут ПМЖ у Франції. Адже, відвідав це місце один раз, вже хочеться повертатись сюди знов і знов. Унікальні погодні умови, неповторні краєвиди, зручні пляжі ідеально поєднуються з високою безпекою та комфортом. Місцеве населення налаштовано до приїжджих дуже доброзичливо. Люди з готовністю намагаються допомогти туристу та іноземцю практично у всьому. Головне — добре знати мову, щоб правильно зрозуміти тлумачення та сенс слів.

Стиль в одязі та поведінці місцевого населення

Місцевих мешканців відрізняє скромність як у поведінці, так і у вбранні. Вони надають перевагу зручності та комфорту у повсякденному одязі.

Варто відзначити, що у старому місті вулички вимощені бруківкою, тому жінки на високих каблуках тут практично не ходять. Місцеві мешканки частіше користуються зручним взуттям на низьких каблуках. Зухвалий, показний одяг у щоденному користуванні також вважається моветоном. Макіяж вдень дуже помірний, натуральний, не прийнято занадто підводити брови, очі та губи. Акцент лише один — виділяють або губи, або очі. Манікюр також повинен бути спокійним, без довгих штучних нігтів.

Чоловіки в Антібі повинні дотримуватись особливих правил в одязі. По-перше — необхідно носити конкретні речі відповідно кожному випадку. Не варто гуляти по пляжу у діловому костюмі або приходити на нараду у шортах. Французи дуже відповідально відносяться до свого зовнішнього вигляду, тому постійно піклуються про себе, ходять на чоловічий манікюр та інші процедури. Заведено постійно слідкувати за зачіскою та підтримувати охайний вигляд.

На свята одягають спеціальні урочисті костюми. При спілкуванні звертають увагу не лише на одяг, але й на манери співрозмовника. Як то кажуть — зустрінуть по одягу, а проводять по розуму. Тому треба завжди контролювати власну поведінку.

Правила поведінки в Антібі

Існує низка правил, котрих необхідно притримуватись, знаходячись серед місцевого населення:

• Неможна голосно розмовляти та багато жестикулювати.

• Треба бути ввічливим і коректним.

• При зустрічі чоловіки потискають один одному руки. Більш близькі люди можуть цілуватися у щоку. Це ознака особливого відношення до співрозмовника.

• Тут не прийнято залишати двері відчиненими. Якщо ви зайшли або вийшли — треба щільно прикрити за собою двері.

• У крамниці або на ринку треба привітати продавців. Це каже про шановне ставлення до людини та про бажання скористуватись його порадою, обираючи покупку. Продавці ввічливо відповідають та намагаються допомогти. Це шана традиціям.

• Місцеві мешканці раді зацікавленню країною та її пам’ятками та із задоволенням спілкуються із туристами. Але треба бути тактовним та уважним. Краще спілкуватись французькою або англійською мовою, хоча далеко не всі знають англійську. На початку розмови необхідно чемно зацікавитись справами, чи має можливість людина розмовляти з вами.

• З проханням завжди можна звернутись до поліціянтів, котрі вартують на вулицях міста. Вони завжди із задоволенням відповідатимуть на всі ваші питання та намагатимуться допомогти.

• На тривалі прогулянки краще взяти із собою копії документів, що посвідчують особу або мапу готелю, де зупинились. Це пов’язано з тим, що у місцях великого скупчення людей може проводитись перевірка документів.

• В Антібі в деякі готелі не заселяють туристів із домашніми тваринами. При бронюванні номеру це обов’язково необхідно враховувати. У вашого улюбленця обов’язково повинні бути всі необхідні довідки про проведені щеплення та обстеження.

• Місцеві мешканці ретельно стежать за чистотою міста. Неможна кидати сміття на бруківку, для цього є спеціальні смітники.

• У ресторанах та кав’ярнях не можна голосно розмовляти, порушувати громадський порядок. Чайові зазвичай включені у рахунок, але у невеликих кав’ярнях їх дають після розрахунку.

• Не можна ходити по місту у купальнику або топлес. За це накладається штраф. Хоча карають доволі рідко. Зазвичай поліціянти ввічливо попереджують про порушення.

• Не дозволяється влаштовувати ночівлю на лавках міста, влаштовувати пікніки у парках, кидати на галявинах сміття.

• Не можна купатися у фонтані, як це прийнято у Росії у день ВДВ.

• Мусульманам заборонено молитись у громадських місцях або на вулиці.

За порушення громадських правил поведінки передбачені штрафи.

Сучасні туристи країн СНД намагаються дотримуватись загальноприйнятої поведінки, не виходити за межі дозволеного. Жінки віддають перевагу певним, спокійним тенденціям в одязі. Не в міру яскраве вбрання все рідше зустрічається на туристах з СНД. Люди почали одягатися скромніше, щоб не виділятись серед оточення. Молодь вивчає сучасні модні тенденції.

Найголовніше — доброзичливість та гарний настрій. Хоча позитивний настрій в Антібі вам гарантована, адже місто дає всім яскраве сонце, морське повітря, запах трав Провансу та коштовного парфуму. Цей складний букет, як у якісному вині, розгортається поступово і залишається тривалий посмак. Таке сприйняття можна назвати як картину Пабло Пікассо: «Радість життя».

Атмосфера Антібу надихала багатьох митців до створення незвичайних творів. Саме тут любив працювати відомий Клод Моне. Панорама старого міста, укріплень, замків, лазурне море на тлі вечірньої та ранішньої зорі. Багато французьких художників були вражені неповторними місцевими краєвидами та намагались їх зобразити. Влада міста виставила картини митців саме там, де вони були намальовані. Втіленням символу міста можна вважати картину «Закохані» Раймона Пейне. На ній зображені наречені на тлі історичного міста. Білі голуби та янголи — як побажання щастя та успіху. Сучасне та майбутнє міста, об’єднані на тлі безтурботного моря.

Антіб — колиска Великого Ґетсбі, або улюблений край Фіцджеральда

Готель письменника

Антіб — незабутнє місто, де видатний письменник Скотт Френсіс Фіцджеральд, автор «Великого Ґетсбі», знайшов той ковток натхнення, щоб створити дивовижний роман «Ніч ніжна». В Антібі Скотт Фіцджеральд мешкав разом із дружиною. Подружжя було відоме екстравагантними вчинками та демонстративно розкішним життям. Може, тому він сам неодноразово ставав героєм скандальних хронік. Його жінка Зельда, котра була прототипом головних героїнь романів Скотта, була гідна свого чоловіка у сенсі ексцентричних вчинків. Надмірне вживання алкоголю, ревнощі, неправильний спосіб життя привели її до психічного розладу, котре не вдалося вилікувати. Фіцджеральд сильно хвилювався через хворобу жінки, звинувачуючи себе у її проблемах. Він почав пити ще сильніше та помер у 44 роки від серцевого нападу. Чотири роки потому Зельда загинула у полум’ї під час пожежі в одній з психіатричних клінік.

Роман “Ніч ніжна” багато у чому автобіографічний. За мотивами книги був знятий фільм з однойменною назвою. Не дивно, що сьогодні готель, у котрому мешкало це творче подружжя, є визначною пам’яткою міста. Тут нерідко влаштовуються заходи у стилі героїв роману “Великого Ґетсбі”. Готель з того часу майже не змінився, у ньому так само як і раніше панує атмосфера розкоші та надмірності. Тема нерівності людей за походженням була лейтмотивом творів видатного письменника. Як і у романі “Великий Ґетсбі”, зелений вогник, до якого тягнуться люди, вислизає від них, залишаючи тільки розчарування та розбиті надії. Ціна успіху дуже висока, не кожен може витримати тягар слави та великих грошей. Можна досягти успіху багато у чому, але втратити те єдине, заради чого ти жив — любов та зв’язок із людиною.

Відомий провансальський ринок

Свої роботи художники писали не тільки на набережній, але й біля відомого провансальського ринку. Як і у XIX сторіччі, кожен ранок люди прямують за свіжими продуктами. Ринок дуже великий, розташований у просторому приміщенні на площі. Тут є все, чим відомий цей край. Велика кількість різних сортів маслин, м’який козиний сир, джем з лаванди та фруктів, м’ясні вироби, морепродукти. Очі розбігаються від безлічі всіляких товарів.

Багато які торговельні площини закріплені за родинами фермерів на протязі багатьох поколінь. Це стало сімейним бізнесом, котрим люди по праву пишаються. Вони гарантують якість та безпечність своєї продукції, як і багато сторіч тому.

Славетний Прованс своїми спеціями. Прованські трави відомі в усьому світі. Будь-яке блюдо місцевої кухні не обходиться без них. Мистецтво повара полягає у правильному використанні букету трав та дотримання потрібної пропорції. У кожного поважного повара свої таємниці, котрі він ніколи не відкриває. Спецій тут дуже багато та всі вони найвищої якості.

Вражає розмаїття овочів та фруктів. Їх вирощують без використання хімікатів. Тут суворий екологічний контроль.

Ринок в Антібі вважається найкращим в усьому Середземномор’ї. Безліч свіжої риби та морепродуктів, м’яса та м’ясних делікатесів приголомшують. Розмаїття сирів та масличної олії, меду, солодощів, маринованих та консервованих овочів та багато іншого, чим багатий Прованс. Від магнетичного запаху можна з’їхати з глузду. Хочеться з’їсти все, настільки це все смачно на вигляд.

Ринок працює щоденно, крім понеділка. Також можна відвідати ремісничий, блошиний та речовий ринок. Вони працюють у визначені дні.

Бастіон Сен-Андре

Бастіон Сен-Андре був зведений у XVI сторіччі для укріплення міста після конфлікту із графом, господарем сусідньої Ніцци. У будівельних роботах брав участь іменитий архітектор при дворі короля Людовика Себастьян Вобан. Це було масивна фортифікаційна споруда у вигляді двох склепінних галерей, з’єднаних між собою великою терасою. Бастіон настільки міцний, що жодного разу не був захоплений ворогом.

Архітектурний пам’ятник тривалий час був порожнім. У 1960-х роках у стінах бастіону був відкритий новий археологічний музей. Колекція налічує велику кількість експонатів, пов’язаних з історією Антиполісу (Антібу). Тут багато амфор, старовинних монет, прикрас, котрі були знайдені під час розкопок або підняти з затонулих кораблів. Тут також знаходяться артефакти з гало-римської епохи. До цього вони зберігалися у приватній колекції. Від музею можна прогулятися та помилуватися непорівнянними морськими видами.

Маяк

Визначною спорудою міста є маяк. Він найсучасніший та найсильніший на всьому Середземномор’ї. Тут також знаходиться капличка — місце паломництва моряків перед морськими походами або після них. Вони моляться про заступництво та просять успіху в справах. Під час Середньовіччя мешканці міста благали святих про захист під час епідемії чуми. Хвороба оминула місто. Прочани кожен рік здійснюють хресну ходу, дякуючи за дивовижний порятунок.

Місцеві мешканці називають капличку російською через реліквії, що там зберігаються. Вони були вивезені із Росії під час війни капітаном, який врятував їх з храму, що палав. Це був хрест, ікона Богородиці та плащаниця.

Ботанічний сад

На забаву місцевим жителям Тюре насаджував різні екзотичні рослини, намагаючись акліматизувати їх та виростити у нових для них умовах. “Божевільному ботаніку”, як називали його місцеві жителі, вдалося здійснити свою мрію.

Густав Тюре був фахівцем по вивченню водоростей. У франції він спочатку мешкав у Шербурзі. Ботанік мріяв виростити сад. Частину саджанців та насіння він привіз сам, деякі переслали друзі.

У вирощеному саду піднялися кипариси, інші різновиди рослин. Невдовзі сюди стали приїздити відомі особи, котрі бажали побачити неповторні дерева, квіти та чагарники. Так, письменниця Жорж Санд назвала сад Тюре самим чудовим на світі.

Тепер це величезний казковий парк. Вражає уяву неймовірний квітник. У саду зібрані екзотичні види рослин зі всіх континентів.

Тут завжди прохолода та спокій. Видатні та заможні особи купують маєтки, щоб милуватись дивовижними рослинами.

Маринеленд

“Морська країна” розташована між Ніццою та Антібом. Це тематичні парки з пізнавальними та кумедними атракціонами. Перший парк атракціонів з достатньо екстремальними видами відпочинку. Тут можливі стрибки з тарзанки, відвідування американських гірок, оглядові колеса з яких відкриваються дивовижні краєвиди.

Другий парк — підводний тунель з товстими склепіннями зі скла, за котрими плавають різні морські мешканці, у тому числі й величезні акули.

Третій парк — дельфінарій. Глядачі сидять навколо басейну на спеціально відведених місцях. Тут відбуваються розважальні шоу.

Четвертий парк — різні види водних розваг. Тут можна провести цілий день.

У п’ятому парку створені спеціальні умови для життя антарктичних пінгвінів.

Щорічно Маринеленд приймає більш мільйону відвідувачів. Це найперший величезний центр розваг у Європі. З кожним роком він поповнюється новими атракціонами. За один день відвідати всі парки просто неможливо.

Антіб — місто пам’яток та легенд. Середньовічна архітектура, вузькі вулички старого міста, де час, начебто зупинив свій стрімкий біг. Атмосфера давнини та зв’язку часів присутні всюди. При прогулянці по вузьких вуличках, між старовинних будинків, оповитих виноградом та різноманітними квітами, з’являється відчуття нереальності того, що відбувається.

Здається, начебто потрапив у справжню казку, адже саме тут атмосфера романтики середньовіччя стає лейтмотивом подорожі. Саме там, в Антібі, з’являється відчуття стабільності та спокою, близьке до розуміння ідеального щастя. Багато поколінь людей мешкали тут, тихим та розміреним життям, зберігаючи для нащадків будинки та вимощені вулички, побут та звички, уклад життя. За витонченим фасадом видно працю містян, котрі піклуються про свою спадщину, виховують молодь у традиціях шанування старших.

Все у місті знаходиться в ідеальному стані. Щоб створити враження безтурботного та якісного життя, треба добре попрацювати. Муніципалітет міста спрямовує значні кошти для підтримки належного вигляду старовинних будівель. Постійно ведуться роботи по реставрації та відновленню історичного центру міста. Маленькі затишні кав’ярні та ресторани, де можна перекусити або випити чашку ароматної кави, додають до загального враження тиші та спокою. У даному місці кожен відпочивальник знайде для себе щось своє, особливе. Це може бути дивний захід сонця, величезні середньовічні споруди. Картини Пабло Пікассо неодмінно проймуть до глибин душі. А може, солоний запах моря та аромати Провансу стануть найулюбленішими спогадами — Антіб нікого не залишить байдужим.

Форт Карре

З боку моря можна побачити масивні фортифікаційні споруди. Це форт Карре, котрий був збудований у XV сторіччі. До цього часу місто мало величезне стратегічне значення та потребував укріплення. Форт був збудований на місці храму римлян, присвяченого Меркурію. Спочатку була зведена башта, а потім по периметру чотири фортеці, котрі були іменовані тим напрямком, куди були зведені. Бастіони цитаделі нагадували формою наконечник стріли, а в цілому — зірку. У XVII сторіччі Себастьян Вобан — головний фортифікатор короля Людовика, маршал Франції, допрацював проект фортеці у відповідності із вимогами часу, але до кінця задум не був доведений через втрату стратегічного значення міста Антіба. Портрет Вобана знаходиться в одному з приміщень форту.

Цитадель відома ще тим, що тут чекав страти Наполеон, звинувачений у зв’язках із заколотниками. За щасливими обставинами, через заступництво генерала Дюгомьє, враженого воєнним талантом Наполеону, він був помилуваний.

Форт настільки сподобався кінематографістам, що тут знімали одну з серій про відомого шпигуна 007. За сюжетом головний герой здійснює стрибок у воду зі стіни. Зробити це було неможливо, бо форт розташований вдалині від моря.

Примітною особливістю цитаделі є каплиця, яка знаходиться в одній з башт. Її стіни прикрашають фрески XVII сторіччя, котрі чудово збереглись до наших днів.

Замок Ґрімальді

Одна з найвидатніших пам’яток міста Антіб — відомий замок Ґрімальді. Він зветься так на честь родини Ґрімальді, котра володіла містом у XIII сторіччі. Це старовинний рід, який на протязі багатьох сторіч був на чолі Генуезької республіки.

На протязі свого правління вони неодноразово були вигнані народом з Генуї. Незабаром Ґрімальді заволоділи замками у Монако, Сицилії, Антібі. Коли вони знов повернулись у Геную, Антоніо Ґрімальді став адміралом флоту. У XV сторіччі, витримав облогу на протязі понад ста днів, володар Монако Люсьєн Ґрімальді намагався підписати угоду з Іспанією, але був вбитий вояками Генуї з родини Доріа.

Договір з Іспанією уклав його син Оноре через рік після смерті батька. Монако стало васалом Іспанії, яка гарантувала при цьому відносну безпеку. Невдовзі наступник Ґрімальді прийняв князівський титул та Монако стало князівством.

Король Франції дарував іменитій родині герцогський титул де Валентинуа. Нащадки великих Ґрімальді були признані при французькому дворі, одружувалися виключно на принцесах або дочках вищої аристократії Франції. У XVII сторіччі рід припинився по чоловічій лінії. Зараз Монако править князь Альбер, нащадок роду Ґрімальді.

Замок був збудований на місці укріплень, збудованих римлянами. У часи Середньовіччя тут була резиденція епіскопів. Антіб був релігійним центром, звідси у похід на Святу Землю уходили загони хрестоносців.

Ґрімальді володіли замком під час ослаблення впливу церкви. Вони розбудували і відреставрували його та мешкали у ньому майже триста років.

У XVIII сторіччі велична будівля вже була власністю міста, тут біля ста років знаходились казарми.

У XIX сторіччі замок зазнав повного занепаду. Його вирішили продати з аукціону, оскільки реставрація коштувала значних коштів. Муніципалітет міста купив та відреставрував видатну історичну будівлю, перетворивши його у міський музей. Невдовзі тут відкрили експозицію історичних та археологічних особливостей краю. На даний час цей історичний пам’ятник охороняється державою. Замок став визначною пам’яткою, прикрасою міста. Він гордовито височіє на скелі як уособлення шляхетності та заможності.

Наприкінці сорокових років XX сторіччя відвідав Пабло Пікассо. Він шукав приміщення для роботи. Влада міста дозволила йому мешкати певний час у стінах замку, використовувати великі простори під студію. Митець творив у замку півроку.

Цей період життя був дуже важливим для митця у сенсі особистих стосунків. Саме в цьому незвичайному місці почався дивовижний роман з молодою художницею Франсуазою Жильо. У своїй майстерні він написав картину «Радість життя». Вона начебто світиться та іскрить щастям, на відміну від раніше створеної «Рибна ловля вночі на Антібах». Темрява також присутня в цьому світлому світі, оскільки живопис було написано одразу після війни. Пікассо визначив основний фон у темних тонах.

Життя в Антібі стало початком нового світлого періоду, що відбилося у творчості митця. Він хотів розписати стіни замка, навіть зробив нариси, але потім відмовився від цього задуму. Пікассо зробив безліч нарисів із зображенням маленького совеня, котрого він підібрав із поламаним крилом та вилікував.

На відміну від інших митців, котрих зачаровували красоти Антібу, незабутні заходи сонця над морем, Пікассо рідко виходив зі своєї студії, чим дивував місцевих мешканців. У нього була настільки необмежена фантазія та внутрішній світ, що цього було достатньо для величних творів. Він писав в особливій, лише йому властивій манері. Для нього було важливим не саме зображення, а емоція, збережена на полотні.

Пікассо любив казати, що краще за все малюють діти, тільки вони здатні висловити свої почуття зі всією повнотою незатьмареної свідомості. Під час життя в Антібі він як ніколи був близько до здійснення своєї мрії — навчитися малювати з розгорнутими почуттями та радістю, як можуть малювати люди лише у дитинстві. Картини насичені світлом, щастям та любов’ю. Їх неможливо описати, треба лише відчувати настрій та натхнення митця. В його творах є дещо містичне та непередбачуване, якась неосяжна загадка. Картини треба бачити, відчувати ту неповторну атмосферу та світло, котрий вони випромінюють. В цьому полягає геніальність видатного майстра, його оригінальне бачення світу.

Мури старовинного замку, які пам’ятали дуже багато, незвичайна атмосфера, що панувала навколо, підживлювали Пабло Пікассо енергією для любові та нових творінь. Тут він вилікувався духовно та фізично після жахів війни та особистих потрясінь. Всі роботи за цей період стали частиною цього сакрального місця, а Антіб залишився у пам’яті митця як найсвітліша сторінка його життя та творчості.

В якості подяки та вдячності Пабло Пікассо залишив місту низку своїх картин та нарисів. Муніципалітет розмістив у замку творіння видатного митця. Потім колекція стала поповнюватись картинами інших видатних майстрів. Незабаром відкрилась експозиція сульпторів-авангардистів на терасі маєтку. Колекція музею постійно поповнюється новими експонатами, але перлиною та прикрасою залишається колишня студія великого творця, де розташовані його картини та нариси, керамічні вироби. Мільйони туристів зі всього світу приїздять сюди з єдиною метою — доторкнутись до творчості славетного кубіста, тому музей названий на його честь. Тут знов відчувається зв’язок часів — великі Ґарібальді дали притулок величному та неповторному Пабло Пікассо. Ґарібальді, як і Пікассо, теж були бунтарями, новаторами, вони жили за власними законами, за що були неодноразово покарані. Вони йшли до своєї мети та здобували успіх. Це такий тип людей, відзначених від Бога.

Місцеві мешканці Антібу надають перевагу середземноморській кухні. У традиційній французькій їжі у процесі приготування використовуються тваринні жити, зокрема — вершкове масло. У середземноморській кухні — рослинні жири. Частіш за все вживається свіжа маслинова олія. Якщо на півночі Франції люблять поживну м’ясну їжу, то на півдні — морепродукти та багато зелені.

Середземноморська кухня вважається найкориснішою у світі.

• Через велику кількість поліненасичених жирних кислот вона вважається профілактичною для попередження різних серцево-судинних захворювань.

• Морське повітря та морепродукти надають необхідний організму йод, що є профілактикою ендокринних захворювань, а це дає можливість довше залишатися молодими та здоровими.

• У зелені багато антиоксидантів та вітамінів — це профілактика онкологічних захворювань та зміцнення імунітету.

• Прянощі, котрі у достатньо великій кількості вживаються при приготуванні різноманітних блюд, містять речовини, котрі сприяють процесу травлення.

• Прянощі також мають проти паразитарну та антимікробну дію. Це дуже важливо в умовах жаркого клімату.

• У приготуванні їжі місцеві мешканці використовують лише місцеві продукти, що гарантує свіжість та відсутність шкідливих речовин. На ринках діє санітарний нагляд за продукцією. У кожного фермера беруться зразки та перевіряються на наявність токсинів, пестицидів, нітратів. Після перевірки видається сертифікат на продукцію.

Фермери дуже цінують свою репутацію, тому що зазвичай у Франції це родинна справа. Ніхто не буде нехтувати багаторічною історією заради шаленого прибутку. Люди пишаються своїми пращурами та продовжують їх традиції.

Риба та морепродукти в Антібі — найвищої якості. Їх можна придбати не тільки на ринку, але й у рибалок рано вранці. Різноманітність морепродуктів просто приголомшує. Свіжий улов миттєво розпродається. У місті безліч ресторанів та кафе, тому попит на морепродукти постійно підвищений.

Місцеві мешканці використовують також і м’ясо тварин та птахів. З них готують м’ясні блюда з овочами, стейки, смачненькі ковбаски, рульки, окіст, різні паштети.

Французи дуже люблять сир та часто використовують його у своїй кухні. На півдні частіше використовують м’які сири, а на півночі — тверді. Це чудове джерело кальцію для зміцнення кісток.

До м’ясних та рибних блюд завжди подаються соуси. У кожного повара є свій фірмовий рецепт, який переходив з покоління у покоління, та є тайною для сторонніх.

В Антібі завжди готуються супи, зокрема середземноморський буйабес. Це рецепт з глибокої давнини. Рибалки варили такий суп із залишку морепродуктів після продажу. В юшку йшла різна риба. Чим більш її видів — тим краще. У бульйон додаються різні прянощі, цибуля, часник, томати, селеру. Буйабес обов’язково подається із соусом руй та білими сухарями.

Мешканці Антібу, як і усі французи, обожнюють різноманітні десерти. Десерти у Франції — апофеоз смаку! Країна відома десертами починаючи з часів середньовіччя. Такої їх кількості ви не зустрінете ніде у світі. У будь-якому ресторані, кав’ярні, кондитерських величезна кількість всіляких найсмачніших десертів. Це й тістечка й суфле, круасани, котрі взагалі буквально стали символом Франції. Різні цукерки, шоколад та трюфелі від кращих шоколатьє. Славетне мигдальне печиво, відоме з далеких часів. Рецепти створювались сторіччями і тримались у секреті. Французькі десерти у кулінарії — синонім найвищої досконалості. Вони неймовірно вишукані, неповторно оформлені та мають чарівний смак. Виготовлені з високоякісних продуктів, вони стали зразком кулінарного мистецтва

Кожне місто та район у Франції відомий своїми кулінарними шедеврами, тому це одна з небагатьох країн, де влаштовуються спеціальні гастрономічні тури. Це дивовижні устриці Бретані, м’ясні блюда Нормандії, фуа-гра у Дордоні, відомий пиріг у Шампані, неймовірна середземноморська кухня. Французькі повара постійно вдосконалюють свою майстерність. Тут кулінарія піднесена майже не до рівня культу. Гастрономічний тур по Франції — свято для гурманів, незабутня насолода від вишуканих блюд найкращої кухні світу!

Одними з найпопулярніших турів по Франції є винні тури. Вирощування винограду та виробництво найдорожчого та найзнаменитішого вина в усьому світі — одне з надбань французького народу.

У багатьох країнах виробництво вина було поставлено на конвеєр. Використовуючи сучасні прогресивні технології вирощування винограду та його перероблення, люди виготовляли набагато більше вина. Для швидкого дозрівання вони стали використовувати різноманітні хімічні речовини та консерванти, тим самим порушив тонкий механізм процесу, що зветься виноробством. Замість вина вищого ґатунку виходить сурогат у величезних кількостях для масового споживача.

Французькі винороби відмовилися від подібної практики. Вони зберегли багатовікові традиції. І до нашого часу вина робляться строго згідно зі старовинними рецептами, із належним терміном витримки. Саме головне в їх роботі — якість напою, неповторний букет, створений самою природою. Французьке вино — смак життя в усій її різноманітності, це нектар богів. Винний тур подарує безліч приємних емоції та залишить надовго теплі та яскраві спогади. Ви відчуєте смак самої Франції, котра не втратила свою спадкоємність. Відвідування країни залишить приємний посмак, як ковток славетного в усьому світі шампанського «Мадам Кліко».

У ресторанах та кафе Антібу можна замовити французьке вино найвищого ґатунку. Це буде приємний додаток до вечері. Він подарує найкращий настрій на весь вечір.

Кав’ярні та ресторани Антібу

У місті величезна кількість кав’ярень та ресторанів на будь-який смак та гаманець. У них готують не тільки французькі або середземноморські блюда, але є й італійські ресторани та кав’ярні, де перевага надається, відповідно, італійській кухні. Є також ліванська, марокканська китайська, японська кухня. Практично всі відомі кухні світу присутні у ресторанах Антібу. За каталогом можна обрати будь-який ресторан, замовити стіл на певну дату та приємно провести вечір у колі друзів за бокалом вина вищого ґатунку та найсмачнішою їжею.

Ресторани Антібу

Ресторан Oscar′s

Зала декорована під давнину. Вражає височенна стеля. Меблі та інтер’єр виконані у палацовому стилі. Зала прикрашена вазами з квітами, скульптурами. Весь дизайн налаштовує відвідувачів на романтичний лад. Досконале сервування, найвищий рівень обслуговування. Блюда від шеф-повару, котрий спеціально вивчався у славетній школі кухарського мистецтва у Франції. Ресторан спеціалізується на провансальській та італійській кухні. Найсмачнішими тут вважаються креветки, смажені у провансальському соусі, іменитий фуа-гра з незабутнім смаком. Прихильникам м’ясної дієти пропонується майстерно приготована яловичина у вершковому соусі. Також цей ресторан відомий своїми десертами.

Ресторан La Taillede Guepe

Це незвичайний ресторан в Антібі — у ньому є квіткове меню. У рейтингу ресторанів він знаходиться доволі високо. Його спеціалізація — традиційна французька кухня, а пікантна особливість — усі блюда прикрашуються їстівними квітами. Це родинний ресторан, де господиня власноруч збирає квіти для сервування та приготування салатів. Зовнішній вигляд блюд просто вражає. Квіти роблять блюда дивовижно неповторними, підвищують настрій. Зала оформлена дуже красиво. Обслуговування поза критикою. Їжа на диво смачна. Відвідувачі залишаються задоволеними через романтичну обстановку та висока якість поданих блюд.

Ресторан Le Vauban

Це гастропаб, спеціалізований на французькій кухні. Підходить для романтичної та ділової зустрічі, особливого випадку. Для відвідувачів є паркінг. Місця треба бронювати заздалегідь, бо цей ресторан дуже популярний як у туристів, так і у місцевих мешканців. Велика кількість відгуків відмічає такі плюси цього закладу: приємне місце з гарною атмосферою та адекватними цінами. Ресторан невеликий, але затишний. Відвідувачів зустрічає люб’язна та приваблива господиня. Блюда від шеф-повару просто неймовірні. Тут можна замовити рибні, м’ясні блюда, фуа-гра та багато іншого. У наявності доволі непогана винна карта.

Ресторани в Жуан-ле-Пен

Le Petit Brunch

Один з найпопулярніших ресторанів в Жуан-ле-Пені. Спеціалізація — французька кухня. Відкритий до 23.30. Бронювати місця треба заздалегідь. Ресторан дуже романтичний, його доволі часто пропонують для закоханих. Власник ресторану дуже уважно відноситься до гостей. Блюда прекрасно оформлені, їх смак відмінної якості. Витримано адекватне співвідношення ціни та якості.

Cap Riviera

Цей ресторан на узбережжі. З вікон відкривається дивний морський краєвид. Зала затишна, сервування вищого ґатунку, обслуговування швидке та якісне. Спеціалізація — французька та середземноморська кухня. Відвідувачі відмічають свіжі морепродукти, рибні блюда, равликів. Гідна винна карта. У наявності спеціальне дитяче меню. Ресторан зручно розташований, у присутній паркінг.

Розповісти про всі ресторани, бари та кав’ярні Антібу просто неможливо. Є пляжні ресторани, де можна гарно відпочити на тлі природи у комфортних умовах з гарним обідом. Особливо це зручно під час відпочинку з дітьми.

Всі гастрономічні заклади Антібу дуже пильно стежать за своєю репутацією та в умовах щільної конкуренції вимушені постійно підіймати якість обслуговування, експериментувати у напрямку створіння нових гастрономічних шедеврів. У будь-якому ресторані або кав’ярні відвідувачам завжди раді. Свіжа та смачна їжа, відмінне обслуговування та доброзичлива атмосфера — візитна картка будь-якого французького закладу.

Багато кому з мешканців СНД приглянувся берег ласкавого Середземного моря. Мандрівники, відвідав ці місця, відзначили лагідний клімат та найкомфортніші умови для мешкання. Видатні князі зі Сходу купували вілли та мешкали тут тривалий час, знайшовши свою другу батьківщину. Після жовтневих подій Петербургу 1917 року інтелігенція та аристократи емігрували у Францію, багато хто з них — у міста Лазурного Узбережжя.

На сьогодні у багатьох мільйонерів сходу є нерухомість на Французькій Рів’єрі. Наприклад — Абрамович має віллу в Антібі. Борис Березовський, крім нерухомості в Англії також володів віллою на Лазурному Узбережжі. Прізвища багатьох інших осіб з пострадянського простору тут добре відомі. Але все абсолютно конфіденційно — дізнатись щось про будь-кого з відомих осіб майже неможливо. Недоторканість приватного життя безапеляційно увійшло в закон. Це абсолютно влаштовує імениті особи, котрі люблять тут відпочивати.

Нерухомість в Антібі доволі коштовна, тому здебільше на ПМЖ у Франції можуть розраховувати тільки заможні люди. Зручна бухта для яхт, добре розташування міста. Він знаходиться між Каннами та Ніццою, неподалік — князівство Монако, дуже гарні умови мешкання — все це впливає на ціну нерухомості. Фешенебельні вілли, що продаються зазвичай без оголошення ціни. Угоди здійснюються за домовленістю. Ціна та інші умови вважаються комерційною таємницею.

Скромніші вілли продаються за достатньо високою ціною. Можна придбати апартаменти або квартиру. Ціна залежить від розташування, ступені комфорту, площі житла. Є таке поняття як ліквідність. Це можливість продати нерухомість повторно. В Антібі квартири розкуповуються доволі швидко. Місце вважається престижним та комфортним. Зазвичай приїжджі зупиняються на тому, щоб просто зняти або орендувати квартиру в Антібі.

Багато хто, придбавши тут нерухомість, здають її в оренду, отримуючи при цьому чималий прибуток. Наприклад — влітку родина тут відпочиває, а в інші сезони житло здається в оренду. Відпочинок окупиться. Треба тільки вчасно сплачувати податки на нерухомість, причому — обов’язок цей мають як володарі нерухомості, так і орендарі. Окремо виплачуються комунальні послуги, рахунки за спожиту електроенергію та ін. Утримання житла доволі коштовне.

Продається комерційна нерухомість, пропонується готовий бізнес, який у випадку фінансування буде приносити значний прибуток. Частіш за все це готелі, ресторани, крамниці.

Можна інвестувати будівельні проекти. Це дуже ефективне вкладення коштів, особливо з огляду на інфляцію та кризи. Нерухомість зазвичай залишається в ціні, особливо у такому елітному місці, як Антіб. Це гарантія не тільки зберегти свої статки, але й отримати непоганий прибуток. Тим більш — купуючи комерційну нерухомість, можна розраховувати на значне спрощення в оформленні документів на ПМЖ у Франції. Комерційні ризики достатньо незначні, бо у країні панує закон. Все робиться абсолютно у площині закону — шахрайство жорстко та неодмінно карається.

Прованс — Альпи — Лазурний Берег — один з найперспективніших економічних регіонів Франції. У 2015 році, після дворічного спаду, зафіксований зріст об’ємів нового будівництва. Основними покупцями стають британці, після йдуть італійці та бельгійці.

Ринок нерухомості у Франції доволі стабільний. Його прибутковість із кожним роком збільшується, а комерційні ризики помітно нижче, ніж в інших державах Європи. У цілому фіксується збільшення об’ємів продаж нерухомості, особливо у центральному регіоні Іль-де-Франс. Лазурний Берег відноситься до регіонів, де спостерігається стабільне зростання цін на житло. В інших регіонах Франції був помічений невеличкий спад.

У 2015 році країну відвідало понад 80 мільйонів людей, Лазурний Берег — 10 мільйонів туристів, половина з них — іноземці.

Для інвесторів, крім туризму, регіон цікавий тим, що тут знаходиться низка закладів освіти, школи управління, дуже багато лабораторій та науково-дослідних інститутів. Зокрема, в Антібі знаходиться об’єкт, подібний «Силіконовій долині», де розробляються сучасні комп’ютерні та нанотехнології. Він дає багато робочих місць, особливо для молоді. Комплекс постійно розширюється. Інвестиції у новітні технології — це дуже вигідно та достатньо швидко окупається. У зв’язку із цим Антіб був названий експертами найцікавішим містом для інвестицій на Лазурному Узбережжі, поряд із Марселем.

Нерухомість має величезний попит, який помітно більший, ніж пропозиції, тому інвестиції у будівництво також дуже вигідні. Житло тут будується із дотриманням усіх технічних вимог щодо гарантій безпеки, звуко- та теплоізоляції. Якість будівельних робіт дуже висока. Для залучення інвестицій були введені податкові пільги.

Антіб — це місце, де будь-хто зможе знайти розвагу по собі. Неважливо — скільки грошей у кишені, бо особливість цього міста у неповторній атмосфері, а вона доступна всім.

Найголовніша розвага в Антібі — відпочинок на узбережжі. Адже курортне місто має неповторну берегову смугу протяжністю біля 25 кілометрів. На них знаходяться найкращі з усього Середземномор’я пляжі. В залежності від бажання можна відвідати галькові пляжі, подібні Ніцці та Каннам, а можна піщані.

Багато приватних пляжів, обладнаних кабінками для переодягання, різнокольоровими парасольками та шезлонгами. Поруч розташовані ресторани або кав’ярні. Саме там можна випити каву або охолоджувальні напої, скуштувати дивні блюда неймовірної за смаковими якостями кухні. Обід на свіжому повітрі на березі Лазурного моря у компанії рідних людей — що боже бути у житті краще? Це розкіш та успіх, здоров’я та щастя, відчуття радості та повноти життя. А ті, хто заздалегідь подбав про те, щоб зняти або орендувати квартиру на березі моря, можуть ще й насолоджуватись незабутніми краєвидами прямо з вікна.

Тут врахована кожна дрібниця. Ціни, дійсно, достатньо великі, але й сервіс — вищого рівня. Низький рівень злочинності гарантує безпеку та недоторканість власності. Беззаперечна конфіденційність охороняє особисту свободу громадян. Заможні та відомі можуть відпочити від нав’язливих папараці. Створені всі умови для рекреативного відпочинку для родин із дітьми. На багатьох пляжах працюють люди, які розважають дітей. Батьки можуть спокійно насолоджуватись відпочинком, коли дитина знаходиться під доглядом досвіченого аніматора або няні.

За всю історію цього узбережжя люди не пам’ятають випадків цунамі або землетрусів, інших природних катаклізмів. Трапляються сильні шторми і вітри в осінні та зимові періоди. Величезні хвилі розбиваються об гранітні скелі та стіни навколо міста. Але непогода триває недовго — знов повертається ідилія. Чудові рожеві заходи сонця та свіжі світанки. Клод Моне колись ділився враженнями про це місце: тут настільки чисті та не скаламучені кольори, що будь-який темна риса сприймається як блюзнірство.

Для любителів активних видів відпочинку є обладнання для дайвінгу, морського полювання, серфінгу. Можна рушити у морські мандри на орендованій яхті або з’їздити на катері до Корсики.

Дайвінг дуже популярний серед туристів. Море тут чисте та прозоре, глибина вабить. Є спеціальні клуби дайверів та дайвгидів з великим досвідом. Треба бути готовим до того, що буде потрібна медична карта та спортивна страховка. Якщо її нема у наявності, то можна відвідати французького лікаря, котрий може надати дозвіл на занурення у випадку відсутності протипоказань. Обладнання, котре ретельно перевіряється, видається напрокат. Група підбирається не менш, ніж дві чи три людини. Обов’язково повинен бути сертифікат на дозвіл цього виду діяльності. Новачки йдуть лише з досвіченим інструктором. Підводні пейзажі відрізняються від видів тропічних морів, але все одно дуже красиво.

Для захоплених вітрильним спортом створені всі умови. Це визнаний центр даного виду спорту. Щорічно проводиться вітрильна регата. Йти по морю під вітрилами — це дуже красиво та романтично. Відчуття ніколи не забути та не передати — це лише треба відчути самому.

Для прихильників рибної ловлі організуються рибальські тури та підводне полювання. Це буде незабутніми пригодами.

У гарну погоду варто покататися на водних лижах, скутері або водному мотоциклі.Тут навіть є гідролітак, на якому також проводяться екскурсії.

Враховуючи, що місцевий порт найбільший на узбережжі, сюди заходять величезні круїзні лайнери. Це просто дивовижне видовище. Подорож на такому судні для багатьох — найзаповітніша мрія життя. Можна навіть подорожувати у навколосвітню подорож.

Піші прогулянки по місту та околицях добре піднімуть настрій, ви будете у захваті від дивовижних пейзажів, а після можна відчути приємну втому та гарний апетит. Можна пройтись по вуличках старого міста, не поспішаючи подивитись всі найвідоміші пам’ятки, помилуватися з міської стіни морськими краєвидами.

Дуже приємною та пізнавальною стане прогулянка по ботанічному саду. Неповторні запахи троянд та найрізноманітніших квітів та чагарників, величні дерева, що дають благодатну тінь. Це один з райських кутків на всьому узбережжі Середземного моря.

Можна пройтись повз розкішних вілл, милуючись неповторною архітектурою та садками.

За бажанням можна поїхати на екскурсію у сусідні міста, що відомі на весь світ — Ніцца, Канни, Сен-Тропе, невеличке князівство Монако.

Обов’язково треба відвідати Маринеленд з неповторними водними атракціонами, виставами, розвагами. Подивитись на морських мешканців, пінгвінів, білих ведмедів. Помилуватися неймовірною різноманітністю метеликів у спеціальному павільйоні. Це один з найкращих розважальних парків на узбережжі.

На околиці міста знаходиться найсправжнісінька провансальська сільська ферма. Тут є всі домашні сільські тварини та птахи — корови, гуси, качки та кури. Можна подивитись на звичайне життя та побут простих фермерів. По закінченню екскурсії можна придбати свіжий сир, молоко та інші продукти з ферми.

Для дітей створений невеличкий театр ляльок, де даються вистави. Пропонується також невеличка екскурсія човном по річці або подорож по гірських стежках на віслюку. Діти та дорослі у захваті від вражень, котрі вони отримують від цього райського куточку.

В Жуан-ле-Пене знаходиться кліматичний курорт в оточенні соснового бору. Він також має чудовий піщаний пляж біля 4 кілометри завдовжки. Тут можна пройти процедури очищення клітин від шкідливих речовин, що накопичувались все життя. Це допомагає відновити життєві сили після тривалої хвороби, перенесених операцій або травм. Очищення організму на клітинному рівні веде до зниження та нормалізації ваги, позбавлення від синдрому хронічної втоми.

Одним з важливих напрямків лікування є позбавлення від болю різних походжень, які мучили пацієнта роками. Це могли бути наслідки перенесених операцій на хребту, грижі Шморля, розсіяного склерозу, артрозу та інше. Можна зняти всі симптоми при будь-якому виді, тривалості та інтенсивності болю.

Методом ендолімфатичної терапії тут лікуються застарілі хронічні захворювання. Сучасний метод, котрий базується на введенні безпосередньо у лімфатичні шляхи лікарських препаратів, для блокування тривалих осередків інфекції. Це хронічні захворювання нирок, статевих органів, серця, тривалі вірусні та бактеріальні інфекції, імунодефіцитний стан.

Одужанню також сприяє свіже повітря, купання у морській воді, сонячні ванни, натуральна провансальська кухня.

Ті, хто бажає придбати нерухомість або інвестувати свої кошти в місті Антіб, повинні оформити документи для офіційного перебування у Франції. Можна зробити це через придбання туристичної путівки за допомогою туристичної фірми. При наявності путівки спрощується процес реєстрації документів.

Відвідав місто, можна замислитись про придбання нерухомості, а також про те, щоб зняти або орендувати квартиру в Антібі. Всі ці питання можна вирішити на місці. Але обов’язково потрібна консультація з юристом, бо володіння нерухомістю не є гарантією на отримання посвідки на постійне проживання (ППП). Для її отримання необхідно відкрити бізнес або поїхати по робочому контракту. Заохочується вкладення інвестицій у розвиток регіону.

По робочому контракту поїхати доволі важко, тому що перевага надається високоякісним фахівцям європейського рівня. Це можуть бути наукові працівники, майстри у сферах нанотехнологій, сучасних комп’ютерів, програмування. Обов’язкова умова — знання французької мови. У сфері туризму працевлаштуватись також достатньо важко.

Для оформлення посвідчення на постійне проживання треба зібрати велику кількість документів та надати їх французькому послу. Отримання візи із тривалим терміном — процес доволі довгий та копіткий. Якщо документів недостатньо, анкета заповнена з порушенням норми, у співробітників консульства з’явились певні сумніви стосовно законності ваших планів або ви внесені у реєстр боржників, екстремістів, мали проблеми із законом, то в отриманні візи буде відмовлено. У такому випадку причина не повідомляється.

Декілька відсотків з тих мешканців СНД, хто подає документи хоча б на Шенгенську візу, отримують відмову. Аргументи про велику любов до Франції, до її незабутньої кухні, що, начебто, стало причиною для бажання ПМЖ у Франції, не будуть взяті до уваги. Потрібен реальний та вагомий аргумент, обґрунтування того, що ви дійсно гідні жити у Франції.

Крім оформлення документів, існує ще низка вимог, котрі обов’язкові для отримання ППП

• Певна кількість коштів на банківських рахунках.

• Ймовірне місце помешкання на території Французької республіки.

• Медична страховка, яка оформлена у Франції, із правом лікування вас та ваших рідних.

Нюансів доволі багато, тому потрібна консультація фахівців, які допоможуть здійснити вашу заповітну мрію про переїзд до Франції на постійне помешкання. Заявка про статус біженця, якою раніше користувались представники країн СНД, щоб позбутись тривалих бюрократичних процесів, або не маючи в наявності грошей, для помешкання у такій дорогій країні, зараз також не діє. Практично всіх депортують на історичну батьківщину після перебування у таборах біженців, при цьому далеко не у кращих умовах.

Тимчасовий вид на мешкання

• Тимчасовий вид на мешкання видається на період до одного року студентам, які отримують освіту в навчальних закладах Франції, вченим, які приїздять за запрошеннями, тимчасовим робітникам, подружжям громадян Франції.

• Тривалістю у три роки видається тимчасовий вид на мешкання особам, відомим у певних сферах, які володіють унікальними знаннями або вмінням. Вони працюють лише за своїм фахом, на користь розвитку регіону Франції.

• Також видається тимчасовий вид на мешкання на період лікування або догляду за хворим, якщо до того, як стан здоров’я погіршився, особа понад рік мешкала у Франції. Пацієнт отримує необхідне лікування та повертається на батьківщину. У випадку важкого стану або відсутності на батьківщині пацієнта такого лікування термін виду на мешкання збільшується до покращення самопочуття.

• Батькам хворих неповнолітніх дітей, котрі захворіли у Франції та потребують догляд і лікування, також видається тимчасовий вид на мешкання терміном від трьох до шести місяців, в залежності від тривалості лікування. Отримує цей вид на мешкання лише один з батьків, який доглядає за хворою дитиною.

• Для студентів-іноземців видається тимчасовий вид на мешкання після подання документів, які посвідчують факт навчання в одному з навчальних закладів у Франції, підтверджене у Префектурі місця мешкання, документи, котрі підтверджують наявність грошей, медичну страховку.

Медична страховка, яка може покрити витрати на випадок лікування у Франції, повинна бути не менш, ніж на 30 тисяч євро. Це обов’язкова умова для отримання візи, яка надасть можливість в’їхати на територію республіки.